Кращий спосіб зробити дітей гарними - це зробити їх щасливими
Виховання – багатогранний і складний процес, значення якого неможливо переоцінити. Він передбачає формування у дитини єдиної системи цінностей і соціальних компетенцій. А це і ставлення до себе і своїх батьків, відношення до природи, суспільства, своєї країни тощо.
Виховна система школи передбачає реалізацію наступних завдань:
Для реалізації цих завдань у школі розроблений план виховної роботи навчального закладу та окремі плани класних керівників, які були затверджені на засіданні методичного об’єднання класних керівників. Ці плани охоплюють всі напрямки виховання: патріотичне, правове, моральне, художньо-естетичне, трудове, фізичне, екологічне, превентивне та включають у себе календарні, традиційні шкільні свята, заходи, конкурси та міські заходи.
Класні керівники — педагоги, які постійно спілкуються з учнями, закріпленими за ними, різнобічно впливають на них і водночас працюють за предметною системою. Тобто, крім викладання певного предмета він дбає про об'єднання зусиль учителів, які працюють у певному класі, координацію їхніх вимог для поліпшення результатів виховної та навчальної роботи з учнями класу.
Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають функції класного керівника:
Напрями, зміст і форми роботи класного керівника
Десять золотих правил виховання
Робота по організації контролю за відвідуванням учнями школи
Сучасні умови розвитку суверенної, демократичної, правової держави вимагають формування якісно нового громадянина, здатного включитися в демократичні процеси, його адаптації до вимог сьогодення з урахуванням світових стандартів та зразків підготовки до самостійного життя. Важливою складовою у вирішенні цих проблем є учнівське самоврядування, яке діє у нашій школі.
Завданнями учнівського самоврядування закладу є:
Основна діяльність полягає в:
Учнівське самоврядування нашої школи є життєвим осередком, де дитина може знайти не тільки нових друзів-однодумців, а й соціально-корисну діяльність, у процесі якої можна проявити та утвердити себе, реалізувати свої життєві плани, збагатити своє життя. Усі учні школи мають стати активними, знайти своє місце у справах колективу класу, школи, міста.
Діяльність органів учнівського самоврядування регламентується нормативно-правовими актами: Конституцією України, Всесвітньою декларацією прав дитини, Законами України «Про освіту», «Про громадські організації та об'єднання», Статутом школи, Конституцією школи та Положенням про учнівське самоврядування і мають свої атрибути: гімн, емблему та девіз.
Вищим органом самоврядування є загальношкільна учнівська конференція, яка скликається не рідше 2 разів на рік, де вирішуються важливі справи шкільного життя.
Шкільною республікою керує Президент, який обирається під час проведення організаційно - діяльнісної гри «Вибори» (один раз на 2 роки таємним голосуванням). Йому допомагають парламент та міністри, яких обирає актив школи на учнівській конференції. У шкільній республіці існує 6 міністерств: внутрішніх справ, міністерство культури, міністерство актуальних справ, міністерство екології, здоров'я та спорту, міністерство журналістики, міністерство правопорядку.
На початку вересня в кожному класному колективі , відповідно до структури, проводяться вибори, на яких обираються представники кожного міністерства. Вироблений алгоритм роботи дозволяє налагодити чітку систему зв'язку учнівського самоврядування школи та органів самоврядування класів, працювати узгоджено та відповідально, залучати до роботи якнайбільше дітей.
Для більш активної та дієвої роботи Міністерств адміністрація школи призначає педагогів-кураторів, які допомагають в роботі. З метою повсякденного практичного керівництва самоврядуванням проводяться щотижневі наради з різних напрямів діяльності міністерств. На них скликаються міністри згідно циклограми. Аналізується стан різних ділянок діяльності учнівського самоврядування, заслуховуються звіти представників класів, визначаються завдання на наступний тиждень.
Міністерства є структурними елементами системи учнівського самоврядування. Їх мета – це розвиток інтересів та творчих здібностей школярів, формування активної життєвої позиції.
Участь молодого покоління в учнівському самоврядуванні — важливий шлях і умова залучення молоді до радикальних перетворень, що відбуваються в нашому суспільстві в умовах його реформування.